Я в ролі бабайка і трошки про неймовірну таджицьку гостинність

Опинившись в центрі Нау, ми трохи пройшлись по його головній вулиці, поки не зрозуміли, що хочемо спати. До виходу з міста потрібно було йти ще з годину, а ми по дорозі угледіли симпотний парк. Я подивився в будку охорони, там нікого не було. Запитав у чувака, що сидів в машині поряд, чи можна розкладати палатку в парку, він сказав що не знає. Тоді ми вирішили ризикнути.

Наші пригоди в Спітамені

Ми вибрали найвіддаленіший від дороги кут парку, щоб нас не було видно. Наче все продумали, що могло піти не так? Проте прокинувся я зранку від людського шуму і запитань різними мовами: «Хто там»? Спочатку я не знав, як на це все реагувати і щось тихо запитав у Олесі. Людина з-за того боку тенту відреагувала на миттєво: «Мы слышим, что вы говорите».

Насправді тон цієї жінки був швидше схвильованим, аніж злим. Можливо, у нас десь би обматюкали в такому випадку. В Таджикистані ніхто цього робити й не думав. Ще були запитання «Кто вы?», «Афганистан близко» и т. д. Врешті решт, я явив світу свою невиспану, але дуже швидко приходячу в себе фізіономію. Виявилось, що припаркувались ми біля входу в садік). Батьки хвилювались через безпеку своїх дітей, тому їм було дуже цікаво, що це за незрозумілі особистості розклали намет у парку.

Коли я виліз з палатки, то опинився в центрі уваги людей з 30. На мене ще ніколи так не дивились, вивчаючи кожен міліметр мого обличчя. Проте я був на висоті. Після моїх пояснень, хто ми такі , що і як, люди з полегшенням вирушили по своїх справах. Дехто навіть дружелюбно вирішив потеревенити.

Говорив я перш за все з жінкою, що задавала питання перед тим. Виявилося, що вона працює в садіку. І директриса теж була дуже схвильована нашою появою. Так швидко з Олесею палатку ми ще ніколи не збирали).

Пам’ятник Спітамену

Наш план на цей день був дуже простим. Добратись до кордону з Узбекистаном, перетнути його і повернутись назад, щоб мати більше часу потусити в Таджикистані, який з кожною хвилиною мені подобався все більше. Помінявши гроші, сфотографувавшись з управителем банку, в якому ми міняли гроші і поснідавши, ми пішли в сторону кордону, щоб по дорозі сісти на потрібну маршрутку.

Таджицькі гроші

І от йдемо ми собі, йдемо, і тут нас окликає якась жінка, запрошуючи на чай. Ми вже наче й поїли, і попили, та й я хотів чимпошвидше перетнути кордон. Проте щось мені підказало таки прийняти цю пропозицію. Блін, як же добре, що я так і зробив! Ферогат виявилась надзвичайно гостинною людиною, що дуже нам допомогла. Ми познайомились з її родиною, дочкою – Міжгоною, а також братом, який вирішив нашу проблему з перетином кордону. Він просто найняв таксиста, що повіз нас спочатку до одного кордону, який виявився внутрішнім (тобто перетинати його могли лише киргизи і таджики), а потім до іншого, що був вже цілком нормальним. При цьому таксист почекав нас з годинку, оскільки відразу назад йти нам не дозволили.

Як Ферогат, так і її брат запросили нас в гості. Незручно було відмовляти нікому, тому ми на цей вечір вирішили розділитись. Я залишився в брата, а Олеся у Ферогат з Міжгоною.

Я на той момент мандрівки вже вибирав між футболками, які виглядали менш брудними. Проте тут ми отримали змогу попрати наші речі і просто перепочити у дружній атмосфері. Чесно кажучи, мене до сих пір переповнює вдячність до Ферогат, Міжгони і їхньої сім’ї.

Однак знаковим Спітамен став не тільки по причині неймовірної гостинності. Ми повернулись сюди десь через п’ять днів з далекобійником, що жив саме тут. А потім, вже у Бішкеку (столиця Киргизстану) на зустрічі каучсерферів зустріли мешканця саме цього міста – Дельшада Джураева. Це було дивно, оскільки, якщо вірити Вікіпедії, у Нау живе лише 14300 жителів. Яка ймовірність познайомитися, наприклад, в Мінську з людиною з умовного Трускавця? М’яко кажучи, невисока. Більш того, в Нау нам навіть запропонували роботу викладачами! Однак про це я напишу вже в одному з наступних матеріалів. 

Про свої перші враження від Таджикистану я написав тут

Наступний матеріал про нашу мандрівку автостопом по Азії я опублікував тут

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів