Робочий відпочинок в Києві та автостоп до Черкас

Звісно, трохи дивно писати в червні про події листопада. Особливо коли пора їхати в якесь нове місце. Однак також я дуже не люблю не закінчувати початі справи. Отож, Київ.

Сказати, що в Києві мені жилось добре – це не сказати нічого. Поселившись в найпрестижнішому районі столиці з добряком-програмістом, пачкою згущонки та найрозумнішим щуром на світі – Конфуцієм, я просто кайфував. Звісно, зупинився в Києві я не так просто. Почали піджимати терміни моєї роботи, тому мені конче потрібно було написати необхідну кількість статей до кінця тижня.

При цьому, ясна річ, я не втратив нагоди зустрітись хоча б з кількома своїми київськими приятелями.

Відпочинок та робота в Києві

Спочатку я завітав до квартири Христі та Жені, яку вже встиг наректи своїм «київським раєм». Там, ведучи психологічні розмови під Iron Maiden, я знову непогано розважився і відпочив. Та заодно не втратив нагоди пофоткати всі цікаві речі в цій квартирі, в якій мене гостинно залишили на ніч, оскільки прибув я пізно.

IMG_2618

Дизайн стіни

 

Прапор з кн

Прапор з концерту Iron Maiden

IMG_2623

На наступний день в мене також були заплановані дві зустрічі. Спочатку я вдосталь поспілкувався з Христининою подругою і одночасно моєю хорошою приятелькою про психологію та деякі деталі мандрівки, а потім відправився в центр на зустріч ще з одною подругою з Одеси, яку не бачив роки два. Виявилось, що вона цей час дарма не витрачала, найнявшись на роботу в одеську облраду. Так, як я й казав, велика частина моєї мандрівки була доволі заполітизованою).

Отож, Саакашвілі придумав в Одеській області нормальну тєму. Він оголосив конкурс на посади голів районних рад, зробивши три стадії відбору: співбесіду, тести на інтелект і ще якісь тести, після чого відібрані люди відправлялись на співбесіду також до нього. При цьому кандидати часто попадались дуже достойні. Наприклад, приїжджали в Україну навіть наші (та й вроді не наші) емігранти з різних куточків світу, залишаючи своє майно і роботу, незважаючи на те, що перші півроку голови райрад повинні були працювати на добровільних засадах. Однак Адміністрація президента чомусь дуже тормозила цей процес, далеко не завжди даючи дозвіл на призначення відібраних кандидатур.

Так чи інакше, я дізнався багато цікавого про роботу нашого українського грузина і про взагалі деякі перипетії в політиці.

Більшу частину наступних днів я провів у Вови дома, працюючи, розмовляючи з ним на філософські та не дуже теми, попиваючи пивко і відпочиваючи від частково напруженого періоду поїздки. Сам Вова вирішив на вихідні чухнути до себе в Полтаву і лишив мене за старшого в хаті, незважаючи на серйозну конкуренцію з боку Конфа. Однак декілька шматочків горіхів та сиру все-таки змусили Конфуція змиритись з цим рішенням, тому ми з ним непогано поладнали).

IMG_2630

Красень Конфуцій власною персоною)

IMG_2624 IMG_2625

IMG_2631

Патріотичний балкон на Троєщині)

IMG_2632

Контрактова площа

Контрактова площа

IMG_2637

IMG_2638

Мій улюблений Андріївський собор в Києві

IMG_2640

Автостопом до Черкас

Успішно все написавши, я вирішив відправитись в понеділок автостопом до Черкас. Окрім них з обласних центрів в мене залишалось невідвіданим лише Рівне. Поїхавши зранку з Вовою в метро, я нарешті зрозумів, чому багато моїх знайомих не люблять Київ. Переходячи зі станції Льва Толстого на Театральну приблизно о 9-й годині ранку, я опинився затиснутим величезною купою людей практично без ніякого виразу обличчя. Це мені навіть трохи нагадало фільми про зомбі. Ніхто не посміхається, майже всі дивляться в одну сторону). Не вистачало лише протягнутих вперед рук).

Моєю ціллю була станція метро Бориспільська, з якої я збирався пересісти на маршрутку до, власне, Борисполя. Попереднього разу я в цьому місті трохи застряг. Цього ж все навпаки склалось зовсім інакше. Вийшовши з маршрутки й пройшовшись хвилин 20 до, як мені здалось, найкращого місця, я вирішив, що пора починати. І саме тут зі мною стався мій найшвидший стоп). Мені зупинилась перша ж машина, яку я побачив ще заздалегідь. Простояв я секунд 20, а може й менше. Що ж, цей рекорд побити буде дуже складно).

Борисоглібська церква в Борисполі

Борисоглібська церква в Борисполі

Водієм виявився приємний молодий юнак Олесь, який працював на якусь львівську фірму. Ми з ним справді добре розговорились, і мені було шкода, що він їхав лише до Переяслав-Хмельницького.

В Переяславі я вийшов на автовокзалі і трохи побродив, пробуючи зорієнтуватись по карті. Добравшись до автобусної зупинки, я все-таки запитав, що саме їде до такої то вулиці. На маршрутці ж заїхав трохи не туди, просто не вгадавши, на якому саме виходити повороті. Тим не менш, хвилин 20-25 ходьби, і я вже починаю свій стоп.

Цього разу я теж простояв дуже мало. Лише хвилини три. Попався мені доволі специфічний водій, який майже всю дорогу розповідав про свою сто і одну дівчину, з якою він переспав. Зупинився він лише за кілька кілометрів від Черкас, дізнавшись, що я веду свій блог, відреагувавши на це вигуком на зразок: «Ох, йомайо, що ж ти про мене напишеш». Так чи інакше, вся дорога до Черкас в мене зайняла дуже мало часу і, варто визнати, була доволі веселою).

Черкаське водосховище

Черкаське водосховище

Черкаське водосховище

Черкаське водосховище


IMG_2646

Черкаси

В Черкасах мене гостинно погодились прийняти відразу кілька людей. В результаті я відправився на екскурсію з Тамарою, а з хостами Дімою та Нікою домовився зустрітись після закінчення їх робочого дня.
Тамара, на моє превелике щастя, була архітектором і дуже добре знала історію Черкас. Вона мені показала всі цікаві будівлі міста, розказавши їх історію та почастувавши різноманітними смаколиками, оскільки на той момент я залишився без грошей. Не втратив нагоди я завітати й до неї на каву, скуштувавши надзвичайно смачний торт та познайомившись з родиною та псом Оскаром, якого я, на жаль, не сфоткав.

IMG_2647

Черкаська обласна філармонія

Черкаська обласна філармонія

IMG_2651

Будинок в східному стилі

Будинок в східному стилі

Облрада

Облрада

IMG_2655 IMG_2657 IMG_2658 IMG_2659 IMG_2660

Черкаська Батьківщина-мати

Черкаська Батьківщина-мати

Черкаська Батьківщина-мати IMG_2664 IMG_2665 IMG_2666 IMG_2668 IMG_2669 IMG_2670

Опісля я відправився на зустріч з Дімою, що вирішив витягнути мене на скалодром. Я, мабуть, й справді під час подорожей пробую більше речей, ніж під час всього часу проведеного дома).

IMG_2671 IMG_2672 IMG_2675 IMG_2676 IMG_2677 IMG_2678 IMG_2680 IMG_2684 IMG_2690 IMG_2691 IMG_2692

Виліз на гору я з першого разу, а потім ще й повторив своє досягнення. Загалом, це було доволі цікавим досвідом і, безсумнівно, зробило мій день ще більш приємним.

Врешті-решт, Діма з Нікою витягнули мене ще й на вечірню прогулянку Черкасами з псом Мерсером, який мав трохи вибігатись за день. І навіть попри це йому все одно вистачило сили, щоб позмагатись зі мною за свою іграшку, яку я в нього відібрав).

IMG_2696 IMG_2697

IMG_2700

Мерсер, який хоче взяти в мене реванш після прикрої поразки)

IMG_2701

Завершився ж мій день цікавими розмовами про подорожі, Грузію та фріланс).


Кілометраж:

  • 150 км автостопом;
  • 22 км на маршрутці;

Всього:

  • 1940 + 150 = 2090 км автостопом;
  • 46 + 22 = 68 км маршрутками.

Витрати в Києві:

  • 28 грн. – всього метро;
  • 11 грн. – цибуля, пакет і вівсянка;
  • 19 грн. – паста зі шпинатом та фетою;
  • 21 – вареники;
  • 9,50 – чай;
  • 10 грн. – маршрутки;
  • 13 грн. – сік;
  • 14.50 грн. – паста з овочами;
  • 60 грн. – загубив.

Всього: 190 грн.

Автостоп до Черкас:

  • 4 грн. – метро;
  • 10 грн. – маршрутка до Борисполя;
  • 9 грн. – всього проїзд в автобусах;
  • 7 грн. – вафлі;
  • 4 грн. – булочка.

Всього за цей день: 34 грн.

Всього за подорож: 792 грн. + 190 грн. + 34 грн. = 1016 грн.


Щоб перейти до попередньої частини – клацніть тут

Опис наступної частини мандрівки знаходиться тут.

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів