Одеса

Проснувся як для себе я надзвичайно рано – о 07:30. Однак Шон пролупив очі приблизно в той самий час і показав жестами, що взагалі він не проти поснідати. В мене це викликало легкий шок, оскільки що-що, а снідаю я переважно не в кафешках. От вже ці американці).

Ми близько години шукали відчинений заклад, поки не знайшли якийсь ресторан в готелі. Шон знову виявив бажання пригостити мене, мотивуючи це високим курсом долара до гривні. Враховуючи ціни в тому ресторані, я сильно не протестував.

Зняття квартири в Одесі

Після сніданку ми повернулись додому де Шон зайнявся пошуками квартири на наступні три місяці в Одесі, а взявся за опис своїх пригод і сфотографувався з людьми, що мене приймали.

IMG_1052

Зважаючи на низький рівень знання англійської в Одесі в порівнянні зі Львовом, Шону знайти окрему кімнату було доволі складно. Хоч він і намагався. Довго на його потуги я дивитись не міг, тому вирішив втрутитись. Бідака постійно натрапляв на хостели, хоча в описі цих установ вказувалась Private Room.

Шукали квартиру ми близько години. Й ніхто, з тих, що пропонували житло не знав англійської. В результаті ми домовились зустрітись з власниками одної квартири близько четвертої, після чого Шон пішов на ланч, а я продовжив свою писанину.

Таким чином, в 16:15 я опинився серед двох людей, між якими був величееезний мовний бар’єр і почав виконувати функції перекладача. І це з моїм рівнем ламаної англійської! Жесть. Так чи інакше, своє завдання я зробив успішно: і поселив Шона в Одесі, і відповів господарці на цікаві їй запитання. Тепер я зможу дописувати в своєму резюме про наявних досвід рієлтерсько-маклерської роботи і досвід роботи перекладачем).

Одеса

Загалом, допомога Шону зайняла доволі суттєву частину мого часу, тому до квартири я повернувся близько 20-ї години. Потім почався дощ, через який я вже не хотів нікуди йти. В результаті половину вечора я жартував з петербуржцями на тему російського телебачення, допоміг німцю знайти білет на Київ, порозмовляв з іншими співжителями і, нарешті, спокійно влігся спати.

_______________________________________________________________________

Особливо вставати зранку я не поспішав, оскільки розумів, що мене чекає насичений день. Таким він в результаті і виявився. Спочатку я в Гуглі добре спланував маршрут і визначився з тим, що я хочу побачити в Одесі. Потім я приблизно по цьому шляху й вирушив. Спочатку відвідав Дерибасівську, де зайшов поїсти в «Пузату хату». Далі був пам’ятник 12-му стільцю, якийсь надзвичайно красивий провулок, одеський Головпоштамт, набережна, «Пам’ятник апельсину, що врятував Одесу» і пляж. Власне, це все ви можете побачити на наступних фото.

IMG_1055

Будинок з химерами в Одесі

Будинок з химерами в Одесі

IMG_1057 IMG_1058 IMG_1059 IMG_1060

IMG_1062 IMG_1063 IMG_1066 IMG_1067

IMG_1068

Офігенний провулок в Одесі

IMG_1069 IMG_1070 IMG_1071 IMG_1073

Памятник 12-му стільцю

Памятник 12-му стільцю

IMG_1078

Для тих, хто в танку)

 

Одеський Главпоштамт

Одеський Главпоштамт

IMG_1080

IMG_1081

Ризикну припустити, що це памятник 10-му і 11-му стільцям)

IMG_1082

Памятник апельсину, що врятував Одесу

Памятник апельсину, що врятував Одесу

По легенді Петро I вирішив припинити фінансування будівництва одеського порта, через що місто до 1800 року дійшло до катастрофічного стану. Розуміючи, що більшість бід Одеси через недобудову порту, магістрат міста вирішив надіслати царю три тисячі апельсинів, оскільки той їх надзвичайно любив. Цей хитрий хід й справді допоміг завоювати одеситам прихильність Петра першого, який після цього почав знову вкладувати гроші в місто. Ось так апельсин й врятував Одесу).

IMG_1087 IMG_1101 IMG_1103 IMG_1105

Потьомкінські сходи

Потьомкінські сходи

IMG_1110 IMG_1111 IMG_1112 IMG_1113 IMG_1115 IMG_1116 IMG_1117

Спека стояла неймовірна, тому я доволі часто зупинявся перепочивати. Також в мене трохи почала боліти голова.

Після прогулянки по пляжу, я вирушив назад в місто, щоб зустрітись з Шоном і його господаркою для спільного походу на пляж. Прогулянки не вийшло, оскільки це був робочий день, однак з Шоном я таки зустрівся і зробив фото на пам’ять. Потім пішов до хостів, тому що збирався переїжджати до інших людей, які погодились прийняти мене в Одесі – до Діми і Марини, які також були автостопщиками). Дуже цікаво було поділитись досвідом). Крім того, їхній дім знаходився неподалік від траси на Миколаїв, куди я збирався їхати на наступний день.

IMG_1121 IMG_1123 IMG_1124 IMG_1125 IMG_1126 IMG_1127 IMG_1128 IMG_1132

IMG_1137

Я і Шон

 

Хоч перші хости й спокушували мене шахами і пряниками, однак я все-таки втримався і вирушив до Діми в гості. Загалом, там вечір складався для мене шикарно! Мене навчили грати в Манчкін, напоїли пивом, нагодували і т. д. Проте головний біль став трохи більш нестерпним, а потім я зрозумів, що отруївся. Що цікаво, в Одесі це сталось зі мною вже другий раз. В результаті решту вечора мені довелось провести в обнімку з фарфоровим другом.

На щастя, через деякий час, а потім ще й після прийняття душу мене попустило, тому я більш-менш спокійно влігся спати.

Хости попались дуже розуміючі, за що їм окреме спасибі.

Ну і як під кінець не згадати про знаменитий одеський гумор:

IMG_1090 IMG_1091 IMG_1092 IMG_1093 IMG_1094 IMG_1095 IMG_1099 IMG_1100

 

 

Витрати:

  • Борщ і гречка з підливкою – 40,50 грн.;
  • вода і вафлі – 16,50 грн.;
  • пряники – 17 грн.
  • вода і морозиво – 20 грн.
  • листівки – 9 грн.;
  • перше і друге в “Пузатій хаті” – 27,50 грн.;
  • вареники з сиром – 10 грн.;
  • маршрутка по Одесі – 5 грн.

Всього за два дні: 145,50 грн.

Всього за подорож: 520 грн.

Categories: Подорожі

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів