Київ: робочі вихідні в столиці

Загалом, в Київ я приїхав насамперед попрацювати. Впродовж останніх двох тижнів своїх мандрів я не написав майже ніяких статтів, а дедлайн був вже близько. Проте дещо цікаве окрім роботи відбулось і в нашій любій столиці.

П’ятниця

Після скромного перекусу на «Глобусі» (супермаркет) Майдану Незалежності, я здзвонився з Сашею, який погодився мене прийняти на цю п’ятницю. Що цікаво, насправді він не міг цього зробити, але був людиною слова, тому попросив захостити мене свою маму, яка проживала в іншій квартирі. Дивовижно, наскільки ж відповідальна людина! З Сашею я потеревенив лише пів години, поки ми чекали його матір. Вже з нею я й вирушив відпочивати і писати статті.

Субота

Наступний день розпочався для мене з 45-хвилинної прогулянки до метро «Лук’янівська», звідки я поїхав на свою улюблену станцію «Дніпро». Це чудове місце, де відкривається красивий краєвид на річку і деякі частини міста. Там я простояв в філософських роздумах і спогляданні польотів чайок і ворон близько години, відчуваючи таке приємне умиротворення і любов до природи… і лише після цього поїхав до свого наступного хоста в маленьке містечко Ірпінь, що знаходиться в 10 км від Києва.

Вид зі станції Дніпро

Вид зі станції “Дніпро”

IMG_1353

Вид зі станції Дніпро

Зупинився я в чудової пари – в Марини та Саші, які надали мені повну свободу дій. Для мене це здається дивовижним, проте Саша залишив мене самого в квартирі за роботою, поспілкувавшись зі мною лише годину! Крім того, вони мене пізніше ще й поставили перед ультиматумом, щоб я брав все, що мені подобається в холодильнику). А враховуючи, що там була згущонка… В цілому, мої спогади про проживання в них неймовірно солодкі).

Попрацював я відносно плідно, виконавши половину роботи. Потім я вирішив, що з мене достатньо і поїхав зустрічатись зі своїми київськими друзями, що були на квесті. Жаль, я в ньому участі прийняти не зміг… Хоча можливість була! Знайшов я всі команди біля Золотих воріт і… прийшов якраз вчасно, щоб ще й побавитись в декілька ігор). Одною з них було таке собі «чу-ва-чі» з принцесою, воїном і драконом. Дракон з’їдав принцесу, воїн вбивав дракона, а принцеса зачаровувала героя. Особливістю цього конкурсу в тому, що показувати персонажа повинні були всі учасники).

Японське чу-ва-чі

Японське чу-ва-чі

Японське чу-ва-чі

Наступною в нас була гра на знайомства, на зразок швидких побачень). За хвилину ми мали дізнатись про співрозмовника якомога більше деталей. Загалом, було весело). Особливо мені, що появився в цій компанії практично нізвідки).

11143296_1420377328289031_1278898521490258891_n 10423291_1420377254955705_3138039169389530167_n

Після цих ігор і нагороджень учасників я пішов з Юлею та її друзями в Креденс кафе, де ми побалакали і посміялись десь до 23:00. Зрештою, мої нові знайомі поїхали додому, а я почав тинятись центром Києва, чекаючи Сашу, що разом зі своєю дівчиною, яка була на корпоративі, повинен був забрати на машині й мене.

Загалом, нічний Київ анітрохи не здивував: безліч напівп’яної молоді, іноземців і типового клубного двіжу на вихідні. Я вже звик до такої атмосфери і у Львові. Проте сам Київ в цей час також є чарівним. Особливо це стосується площі між Софіївським та Михайлівським золотоверхим соборами.

Виїхав я до Ірпіня близько першої ночі, проте ще встиг поїсти й доробити необхідну роботу.

Неділя

Отож, неділя в мене була абсолютно вільною, завдяки чому я нарешті міг насолодитись відпочинком в столиці. Саша та Олена поїхали на фестиваль в музей Пирогово, а я вирушив в напрямку Києва. Там я мав зустрітись з одним зі своїх полтавських друзів і провести йому невеличку екскурсію. Завдяки цьому мій гідівський досвід поповнився ще одним містом, оскільки окрім Львова я вже проводив екскурсії в Ужгороді та Луцьку).

Спочатку ми з Вовою пройшлися по берегу Дніпра в районі «Оболонь», де стали свідками чоловічих змагань по плаванню. Володя й сам надихнувся прикладом спортсменів і хвилин п’ять прокупався в не особливо чистому Дніпрі.

Опісля я вирішив познайомити Вову з уже згаданою вище станцією, проте ми через поспіх сіли хоч і в ту маршрутку, проте не з тої сторони дороги, тому поїхали в протилежну сторону. На щастя, від’їхали ми недалеко і через хвилин 40 таки дійшли до метро.

IMG_1358 Станція Дніпро

Вова станцію “Дніпро” зацінив, проте стояли ми там значно менше, ніж я напередодні. Далі ми вирушили в центр підкріпитись в «Пузатій хаті», а по дорозі натрапили на ось цього персонажа:

Караоке на Майдані Караоке на Майдані

Саме так – це знамените «Караоке на Майдані» з Кондратюком, яке часто тут проходить в провулку біля метро Хрещатик.

Наступним нашим пунктом після «Пузатої хати» був АртЦентрПінчука, який Вова теж надзвичайно хотів відвідати. Звісно, сучасне мистецтво вражає своєю сумішшю жорстокості, еротики і пошлості, проте серед цього всього трапляються й гарні речі. Крім того, це все дозволяє побачити наш світ під іншим кутом зору.

Після відвідин вищезгаданого закладу я залишив Володю в центрі чекати його хоста, а сам поїхав до ще одної своєї дуже хорошої київської приятельки в гості – до Христини. Вона, як і її найкраща подруга Оля, присвятили життя психології і напевне тримають Фрейда під подушкою, тому поговорити нам точно було про що). Проте реальність виявилась ще кращою! Хлопець Христини виявився затятим фанатом гір, Кінга, байкерства та Iron Maiden, а на місці звичайної стіни в його квартирі знаходилась інсталяція в відповідному стилі та прапор з концерту групи.

Отож, на поличках поряд стоять книжки Стівена Кінга, Фрейда та інші твори відповідної тематики, в колонках грає Iron Maiden, мені готують запашну каву і я відчуваю, що попав в місце, дуже схоже на рай. На жаль, перебував я в ньому лише дві години і не зміг насолодитись ще й поїздкою на байку. Проте я поїв надзвичайно смачне рагу з овочів, після чого мене підвезли до самої зупинки, з якої мала відправлятись остання маршрутка до Ірпіня!

Спасибі вам Христю та Женю за настільки фантастичний прийом!

Приїхавши до Олени та Саші я ще обмінявся з ними новинами та розповідями про проведений час і, врешті-решт, завалився спати, оскільки на наступний день збирався виїжджати до Житомира.

____________________________________________________________________

Витрачені за час перебування в Києві гроші:

  • метро: 6 х 4 грн. = 24 грн.
  • листівки – 12 грн.
  • дорога до Ірпіня й назад: 8+8+8 = 24 грн.;
  • вафлі – 6,50 грн.;
  • рис з овочами – 11,50 грн.;
  • маршрутка – 6 грн.;
  • морозиво – 10 грн.

Всього: 94 грн.

Всього за період поїздки: 930,50 грн.

Categories: Подорожі

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів