Харків: Канатна дорога та Музей сексуальних культур

Прокинувся я відносно рано й відразу окупував лишній ноут Олексія. Я склав приблизний план місць, які б хотів відвідати в Харкові і також трохи попрацював. Разом з цим, якраз в цей ранок до мого хоста завітала його мама, що обожнює Львів. Ми трохи поговорили про місто Лева і я дізнався, що їй справді було страшно їхати до нас першого разу в відрядження. Також виявилось, що в Харкові дійсно було найбільш жорстке протистояння між проукраїнськими та проросійськими силами.

Янукович тут після своєї втечі хотів оголосити «Новоросію», однак марш з 10000 молодих людей не дав йому цього зробити, прийшовши на площу, незважаючи на всі потуги міліції та тітушок. Опісля якраз в Харкові й почався найбільший двіж і протистояння. На жаль, тут був чіткий поділ на нас та них, й мамі Олексія в своєму колективі з проукраїнською точкою зору було складно.

Канатна дорога та парк Горького

Мда, заполітизований в мене виявився початок, але який вже є). На всі політичні розмови і роботу в мене пішло доволі багато часу, тому я вибрався в місто лише о 15:00. Першим ділом я хотів покататись на Канатній дорозі, щоб дізнатись, що це взагалі таке. Доїхавши до потрібного місця, я двічі переплутав вулиці, в які мені потрібно було йти, але врешті-решт добрався до цієї дороги і сів в новеньку кабіну. Нещодавно їх тут поміняли, оскільки до того в деяких відвідувачів виникала підозра, що вони можуть розвалитись, не доїхавши до місця призначення).

Канатна дорога Харків Канатна дорога Харків (20) Канатна дорога Харків (21) Канатна дорога Харків (22) Канатна дорога Харків (23) Канатна дорога Харків (24) Канатна дорога Харків (25) Канатна дорога Харків (26) Канатна дорога Харків (27) Канатна дорога Харків (28) Канатна дорога Харків (29)

Спортивні майданчики в парку Горького

Спортивні майданчики в парку Горького

Канатна дорога Харків (31) Канатна дорога Харків (32) Канатна дорога Харків (33)

Загалом, харківська канатна дорога мені сподобалась. Їдеш собі, втикаєш на все з висоти, при бажанні махаєш дівч.. еее, людям, які проїжджають з протилежної сторони і наприкінці прибуваєш в надзвичайно красивий парк Горького. Як розповів мені Олексій, цей парк приватизований Кернесом, проте це йому пішло на користь. Його чудово доглядають. Щось схоже я бачив лише у Вінниці, де парки теж надзвичайно чисті.

Парк Горького Харків (34) Парк Горького Харків (35) Парк Горького Харків (36) Парк Горького Харків (37) Парк Горького Харків (38) Парк Горького Харків (39) Парк Горького Харків (40) Парк Горького Харків (41) Парк Горького Харків (42)

Кімната страху

Кімната страху

Парк Горького Харків (44) Парк Горького Харків (45) Парк Горького Харків (46) Парк Горького Харків (47) Парк Горького Харків (48)

Взагалі-то це фото не вийшло, але воно мені сподобалось, тому я його залишив)

Взагалі-то це фото не вийшло, але воно мені сподобалось, тому я його залишив)

Парк Горького Харків (50)

Потім я вирішив пройтись також парком Шевченка, заодно завітавши до постаменту, де раніше стояв Ленін. Цей парк був вже гірше освітлений і трохи брудніший. Крім того, на одній з лавок там сиділи справді відверті гопніки (спортивні штани, сємкі, пиво, дурнуватий сміх і глузування з усіх навколо). Давненько такого не бачив.

Харків (51)

Вхід в парк Горького

Вхід в парк Горького

Харків (53)

Тут краще вижно прапори між всіма стовбами

Тут краще видно прапори між всіма стовбами

Харківська облрада

Харківська облрада

Площа Свободи

Площа Свободи

Постамент, на якому стояв Ленін

Постамент, на якому стояв Ленін

Шевченко

Шевченко

Шевченко. Композиція сзаду

Шевченко. Композиція ззаду

Цікаве графіті на вулиці міста

Цікаве графіті на вулиці міста

Непоганий краєвид на частину Харкова

Непоганий краєвид на частину Харкова

Закинута будівля неподалік від центру

Закинута будівля неподалік від центру

Як я зрозумів із своїх знайомств в Харкові, тут є дуже чіткий розподіл між молоддю. В місті присутня надзвичайно активна, розумна і переважно проукраїнська молодь, а також високий відсоток гопніків. Такої кількості сумнівних особистостей я не бачив в жодному із міст. Проте Олексій це пояснив великою кількістю переселенців, оскільки саме в Харків їх перебралось найбільше.

Я прогулявся трохи, позаходив в найцікавіші для мене куточки і, натхненний відвідинами нових місць, знову вирушив в центр. Повечерявши і трохи там пройшовшись, я спробував поїхати на метро до станції Ботанічна, де мав зустрітись з одною із своїх знайомих. Спроба виявилась невдалою. В Києві я звик до кас і жетонів. Тут же ж стояли тільки автомати, які видавали якісь талони і навіть не мали ані найменшого поняття про здачу з десяти грн. Я запропонував в смс Каті зустрітись в центрі, а сам пішов відвідувати ще одну цікаву мені церкву з готичним присмаком. Ось вона:

Собор Успіння Приснодіви Марії

Собор Успіння Приснодіви Марії

Собор Успіння Приснодіви Марії

Собор Успіння Приснодіви Марії

Свято-Покровський чоловічий монастир

Свято-Покровський чоловічий монастир

Саме під час оглядин цієї чарівної споруди мене застав дзвінок від Каті, яка вже 40 хв. мене чекала біля станції Ботанічний сад. Бідна дівчина… Смс їй не прийшло, оскільки вона якраз їхала в метро. В результаті ми таки зустрілись в центрі потеревенили годину і після цього я відправився до хоста, вирішивши, що на сьогодні свою порцію вражень я вже отримав. Крім того, час вже був відносно пізній.

Меморіальний комплекс

На наступний день я вирішив поїхати в місто якомога раніше, оскільки мав ще багато планів і тільки цей один день для їхньої реалізації. Спочатку я заскочив в парк з меморіальним комплексом «Родина-мать», який мені порадив відвідати Олексій. Саме тут збираються комуністи та прості учасники маршів на дев‘яте травня.

Меморіальний комплекс "Родина-мать"

Меморіальний комплекс “Родина-мать”

Дуже совкове місце, чесно кажучи. Проте в своєму роді надихаюче. Тут грає класична музика, а в середині пам’ятника ніби б’ється серце матері солдата. Це справді записаний звук серця. Як сказав мені Олексій, тут використаний звук енцефалограми жінки, що пережила інсульт. На відео нижче частково можна це почути. Проте відразу перепрошую за якість зйомки. Все-таки я не відеооператор).

 

Якщо у вас погано відтворюється це відео, то ви можете переглянути його в режимі Вк:

Не мав би я галицької прививки, то міг би й справді проникнутись комуністичною ідеологією. Ні на фотках, ні на відео це не дуже відчутно. Сама ідея вшанування полеглих в другій світовій війні чудова. І якість, з якою це зроблено, захоплює. Проте оформлення, комуністичні зірки та інші речі навіюють таку собі відданість комуністичним ідеалам і заставляють забути про його недоліки.

Меморіальний комплекс "Родина-мать" Харків (67) Меморіальний комплекс "Родина-мать" Харків (68)

От блін, знову політика). Зрештою, в наступних статтях вона знову зустрічатиметься (якщо їх напишу, звісно)), проте саме це є в мене в планах). Якась частина подорожі в мене й справді виявилась доволі сильно пов’язана з цією темою. Проте я дізнався багато цікавих деталей.

Після відвідин меморіалу, я повернувся до Білгородського шосе, сфотографував пам’ятник велосипедисту, повз якого вже тричі проїжджав і відправився на зупинку, щоб дочекатись маршрутки до центру. Маршрутку я дочекався. Однак, орієнтуючись по Гугл мапс, вирішив їхати не в центр, а трохи в інші місця, до яких вона мала б добратись. А саме, до Харківського вокзалу, який в цьому місті дуже красивий.

Крокую до Білгородського шосе

Крокую до Білгородського шосе

Пам’ятник велосипедисту

Пам’ятник велосипедисту

Я вийшов на потрібному перехресті, помітив одну з церков, які записав собі в перелік місць для відвідування, сфотографував її і відправився на вокзал, заодно проходячи повз різні цікаві вулиці. Вокзал мені й справді дуже сподобався. Жаль, лише фонтан не працював.

Церква Пантелеймона

Церква Пантелеймона

Церква Пантелеймона Харків (73) Церква Пантелеймона Харків (74)

Після цього я вирішив звести рахунки з харківським метро). Купивши в апараті той клятий талон, я все-таки запхав його в потрібне місце в турнікеті і, з гордо піднятою головою, відправився в центр. В цілому, нічого в ньому особливого. Тільки їхати менше, ніж в Києві.

Харків (75)

Якийсь закинутий завод по дорозі до вокзалу

Харків (76)

Управління південної залізниці

Управління південної залізниці

Управління українською залізницею Харків (78)

Фонтан біля вокзалу

Фонтан біля вокзалу

Харків (81)

Харківський вокзал

Харківський вокзал

Харківський вокзал (83)

Знову наївшись варениками в Пузатій хаті, що стало для мене в Харкові доброю традицією, я став там свідком дуже сумної картини. Одна старенька бабця, що сиділа в куточку і на яку я не звертав уваги, після того, як одна пара покинула стіл, підійшла до їхнього підносу і почала доїдати рештки, що залишились після вищезгаданих відвідувачів. Я не витримав і пішов теж купив їй вареники. Проте їсти їх вона відмовилась… В жодному місці ше такого не бачив…

В трохи похнюпленому настрої я вийшов з Пузатої хати і вирушив в середину одної з церков, яка мені раніше дуже сподобалась ззовні, перед тим добряче її пофоткавши. Там зі мною теж сталась одна пригода. Після того, як я сів на лавочку, щоб трохи подумати, до мене підсів один старий мужик, який, поговоривши про церкву, почав жалітись на своє життя. По його словам, в нього величезні проблеми зі здоров’ям, в нього вдома немає навіть чаю, а сам він в жахливих боргах. Якщо після перших його слів в мене ще з’явились якісь думки про допомогу, то чим далі, тим більше я розумів, що щось тут не так. Він все настирливіше давив на жалість, повторюючи деякі речі іншими словами, хоча прямо просити милостиню не пробував. Крім того, певні деталі в його розповіді не сходились. Врешті-решт, я порадив звернутись йому до священика, оскільки той в подібній ситуації точно мав би йому допомогти. Після цього мій співрозмовник замовк, а через деякий час пішов в інше місце. Я теж довго вирішив далі тут не затримуватись.

Благовіщенський кафедральний собор

Благовіщенський кафедральний собор

Благовіщенський кафедральний собор Харків (4) Благовіщенський кафедральний собор Харків (5) Благовіщенський кафедральний собор Харків (6) Благовіщенський кафедральний собор Харків (7)

Ще одне гарне графіті

Ще одне гарне графіті

Цікавий фонтан, але вже не пам’ятаю де

Цікавий фонтан, але вже не пам’ятаю де

Якщо вам нема 18-ти або ви з якихось причин не хочете переглядати наступний розділ, то можете натиснути тут

Музей сексуальних культур світу

Музей сексуальних культур світу в Харкові для мене був своєрідною родзинкою. Адже мене мучила цікавість, що ж саме я тут побачу. Хоча певне уявлення я про це мав, оскільки дізнався про нього, коли писав відповідну статтю про «ТОП-5 найнезвичніших музеїв України».

Музей сексуальних культур Харків (11) Музей сексуальних культур Харків (12)

В цілому, ідея цього музею мені сподобалась. На жаль, тема сексу в нашому суспільстві до сих пір є забобонною, що іноді приводить до не дуже хороших наслідків та необізнаності серед населення. Принаймні на мій погляд, і на погляд створивших цей музей людей, що, схоже, поставили собі за мету просвітити народ в даній темі. Правда, судячи по деяких відвідувачах, багато хто приходить сюди не просвітитись, а повтикати на картинки сексуального характеру. Їх тут справді безліч. Сексуальна культура в Японії, в Індії, в арабів і т. д. Я, як людина не тільки втикаюча на картинки, але й записуюча цікаві мені речі в блокнот, викликав, мабуть, повагу в комендантки, тому вона навіть затрималась на хвилин 15 довше (музей закривався о сьомій), щоб я мав змогу додивитись і дописати всі цікаві мені речі.

Поділюсь тим, що тут знайшов.

Типи сексуальних культур:

  1. Містична.
  2. Аполонська.
  3. Пуританська.
  4. Оргіастична.
  5. Ліберальна.

З містичних сексуальних культур найкраще представлений даосизм, який спеціалізується на полігамії. В даосистів існувало безліч підручників про мистецтво любові і згідно цієї течії чоловік мав задовільняти жінку.

Аполонський тип сексуальної культури. В ньому сексуальність розглядається нарівні з іншими потребами людини, проте відсутня хоч якась система заборон з боку батьків (діти можуть починати своє статеве життя й з 12 років). Він існує й зараз на деяких островах Тихого океану.

Пуританська культура. Виступає проти всіх насолод і, в тому числі, сексуальних. Для неї характерні цензурні заборони на будь-які теми, що хоча б частково стосуються сексуальності.

Оргіастична. Повний антипод пуританської культури, який характеризується абсолютною вседозволеністю і прийняттям всіх форм сексуальної активності. Як домінуюча культура зустрічається рідко і найбільше характерна «Олімпу». Що цікаво, чітко вираженою ця культура була в пуританському суспільстві, де вона стала опозицією і користувалась популярністю в деяких королівських дворах.

Ліберальна секс. культура розглядає секс не як природну біологічну складову людини, а як частину соціальних взаємовідносин. Існує на острові Мангайя, де діти граються до 3-4 років разом, а потім розділяються дорослими по статевим ознакам і починаються ними навчатись, в кінці проходячи обряд «посвячення». Любов тут вважається синонімом сексу і тому одружуються представники цієї культури з тим, хто класно цим займається. Однак оргіастичної культури тут не помічається.

Ця вся інформація була на другому поверсі музею, з якого починається огляд. На першому ж розглядаються різні техніки, запитання в плані здоров’я і т. д. Звиняйте, це вже переказувати не буду.

Якщо ж вас цікавить моя думка, то всі ці типи культур я вважаю крайністю і дотримуюсь точки зору офіційної психології, що секс – це важлива і необхідна складова в житті дорослої і здорової людини.

Фоткати тут можна лише ось цього чувака:

Скульптура грецькому богу Еросу

Скульптура грецькому богу Еросу

Музей сексуальних культур Харків Ерос(14)

Хоча пара, яка зайшла після мене, фотографувала все підряд.

Мда, цікава в мене стаття про Харків вийшла).

Загалом, в Музеї сексуальних культур мені найбільше сподобалась цитата:

«Три источника имеют влечения человека – душу, разум и тело. Влечения душ порождают дружбу. Влечения тела порождают страсть. Влечения ума порождают уважение. Соединение всех трех влечений порождает любовь».

Футбол

Опісля відвідин музею я відразу направився до маршруток, оскільки в програмі цього дня мене ще чекав футбол. То був матч-відповідь Словенія – Україна і я на нього мав піти з Олексієм та його компанією. Перегляд був в якомусь колишньому крутому клубі Харкова, який перебудувався на паб. Загалом, цікавенький тут дизайн.

Харків (15) Харків (16) Харків (17) Харків (18)

Під час футболу я мав змогу не тільки подивитись матч, але й дізнатись ще кілька деталей про місто. Зрештою, Олексія і його друзів більше зацікавили мої пригоди, а про чувака, який до мене пристав в церкві, вони сказали, що таке буває і це дійсно ще один метод заробляння грошей.

Після матчу в пабі я надовго не затримувався, бо на наступний день мене чекав найбільший шмат дороги, що мав привести мене у Київ.


Витрати в Харкові:

  • 20 грн. – канатна дорога;
  • 15 грн. – вареники;
  • 20,50 – вареники з полуницею;
  • 11 грн. – маршрутки;
  • 3 грн. – метро;
  • 30 грн. – Музей сексуальних культур;
  • 20,50 грн. – вареники;
  • 19,50 грн. – вареники з картоплею та грибами;
  • 16 грн. – вафлі;
  • 11 грн. – маршрутки.

Всього: 166,50 грн.
Всього за подорож: 573 + 166,50 = 739,50 грн.


Щоб перейти до попередньої частини розповіді – клацніть тут

Щоб почитати, як я добирався з Харкова до Києва – тисніть тут

Categories: Подорожі

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів