Десь в Китаї

Розділ 3

Частина четверта. Десь в Китаї

В той час, поки я дратувався через те, що ми заїхали в якісь дебрі і подолали за два дні лише 250 км, навколо відбувались цікаві, ба, навіть дивовижні речі. Часто наше уявлення про те, як все має бути, заважає насолоджуватись тим, що є. Я до сих пір так і не опанував це мистецтво, хоча, безумовно, я старатимусь. Звісно, людині природньо прагнути до кращого і удосконалювати простір навколо себе. Проте в постійній гонці за ідеалом чи не втрачаємо ми теперішній момент, коли можна бути просто щасливим?

Десь в Китаї

Роздратування моє було викликано двома причинами: 1) Я багато чого хотів побачити, а в мене віза була лише на місяць. 2) Мене чекали по Каучсерфінгу в конкретні дати, і я по моїм розрахункам почав запізнюватись.

Чанг їхав не сам. Напарник та його дружина (мабуть) були в іншій машині, і зовсім скоро я з ними познайомився. Я вперше в житті покуштував китайські страви, так толком і не зрозумівши, що їм. Зрештою, за цілий місяць в Китаї я вивчив назву лише двох страв, які мені найбільше сподобались. Але про місцеву їжу я напишу окремий пост.

Спершу, під заохочення Чанга, я замовив відразу три страви. Це стало великою помилкою. Порції виявились такими кінськими, що я не зумів подужати навіть одну! Дві з них були надзвичайно смачними, хоча я мав дуже приблизне уявлення, що саме я їм.

Китайська їжа
Китайська їжа1
Китайська їжа2

Ввечері я вже був обачнішим.

Китайська їжа3

На другий день з Чангом я попросився допомогти йому розвантажувати вугілля. Він жестом показав, щоб я навіть не думав про це, а спокійно собі спав в його машині. При цьому далекобійники у вільні хвилини проводили мені екскурсії по цим забутим місцям, а також я отримав змогу побачити, як живуть багаті мусульмани в Китаї. Найбільше мене в їхньому побуті здивувало те, що вони не користуються милом. В якості цього побутового предмету в них служив пральний порошок.

Жінки ходили в закритому одязі і заходити в їхні хороми, звичайно, було зась. Проте з чоловіками я мав змогу непогано побалакати наскільки це було можливо. Мене пригостили місцевим китайським чаєм і дали змогу попрати речі, які Чанг повісив на свій лад.

Нічого особливого, просто місцеві їдуть всі разом кудись в кузові по своїм справам
Обов’язкові атрибути китайського чаю десь на заході
Китайський чай

Також в якийсь момент на мене налетіли місцеві діти, і я почав перевіряти їхні домашні роботи з англійської). Я лазив по кукурудзниках і коли відпускав той тиск, що я сам на себе створював, то цікаво проводив час. Це був інший світ з своїми законами, в який я нізащо би не потрапив, якби не Чанг.

Також відкриттям для мене стало життя його напарника. Як я потім спостерігав, в цьому плані китайський дальнобій принципово відрізняється від слов’янського. Десь в 30% випадків китайці їздили парами, просто вибираючи такий стиль життя. Поки він займався тяжкою фізичною працею, жінка займалась легшою і наводила порядок в кабіні. Мені от цікаво, дівчата, а ви б змогли/хотіли жити таким, еее, далекобійницьким життям?)

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів