День сьомий: Кіровоград

Почався сьомий день моєї подорожі написанням одного із звітів про цю подорож та прощанням з щебетливим сімейством флешкіних, що жили зі мною по сусідству. Прікольні створіння, правда, трохи перешугані).

Сімейство флешкіних)

Сімейство флешкіних)

Автостопом по Україні: дорога в Кіровоград

Десь о 9:30-9:40 ми виїхали з дому і перед тим як поїхати до себе на роботу Таня та Володя підкинули мене до траси за місто. Після традиційного для моєї подорожі фото на пам’ять

Полтавські друзі

Мої полтавські друзі)

 

та обіцянки побачитись через 1,5 тижня у Львові, я почав стопити. Стояти довго не довелось. Лише з хвилин 7. Потім зупинився водій, що займається виготовленням стендів та реклами, який підкинув мене до Кременця. Складність цієї поїздки полягала в тому, що він не зовсім знав, що я маю на увазі під терміном «автостоп», тому за допомогою розповіді про свою подорож довелось йому це якимось чином пояснити. Як не крути, але все-таки складно бачити, як інший попутчик дає йому гроші і розуміти що, швидше за все, водій від тебе очікує приблизно того самого.

Кременець

В Кременці мені довелось проявити деякі здібності в орієнтуванні на місцевості, щоб добратися до траси. Правда, нічого особливого, в принципі, робити не потрібно було. Я пішов в потрібну сторону, а решту запитав в жителів.

Загалом, Кременець – це промислове місто. Як мені раніше сказав Володя (мій полтавський друг), раніше навіть була боротьба між Кременцем і Полтавою за статус обласного центра. Однак Полтава перемогла завдяки своєму історичному значенню.

В Кременці я був проїздом, проте чув, що тут варто відвідати водосховище. Добрався я спочатку до зупинки Центральний ринок і, трохи пройшовшись, став чекати маршрутку до якогось із найближчих сіл. Першою приїхала маршрутка до Чечелева, нею я нарешті й добрався за Кременець.

Автостопом від Кременця до Кіровограда

На карті я ще раніше побачив, що трохи далі починається розгалуження трас, одна з яких йде на Світловодськ і Київ, а друга на Кіровоград. Дорога до цього розгалуження була недалека, тому я вирішив піти пішки, зупиняючи всі проїжджаючі мимо машини. Одна з них зупинилась і мене в результаті до нього підкинули.

Там я чекав десь з хвилин 15, поки мене не підібрав колишній дальнобійник, що якраз проїжджав повз Кіровоград. Людиною він виявився надзвичайно хорошою та добродушною. Ууу, які тільки теми ми з ним не обговорили під час поїздки).

Доїхавши до кіровоградської об’їзної, він додатково мене нагодував в одній із кафешок і тільки після того довіз до місця, звідки до Кіровограда йдуть маршрутки.

Кіровоград

На відміну від Полтави в Кіровограді мені з погодою не дуже повезло. Там майже цілий день з неба щось падало. Однак, на щастя, мій хост Саша виявився стійким хлопцем, тому ми все одно постійно лазили по місту).

Зустрітись ми домовились біля пам’ятника старому-доброму Хмелю. Далі Саша мене повів різноманітними центральними вуличками, паралельно розказуючи різні історії про Кіровоград. Раніше це місто, до речі, називалось Єлизаветградом, оскільки саме імператриця Єлизавета зробила з нього доволі симпатичний населений пункт.

Богдан Хмельницький

Полтавський Хмель)

Найкрасивішими в Кіровограді є адміністративні будівлі. Моїм «фаворитом», наприклад, є ось цей будинок:

Детективне агенство

Якесь там детективне агенство

Також можна виокремити пам’ятник кіровоградському двірнику

Памятник двірнику

Пам’ятник двірнику

Та центральну площу міста, яка тут дуже гарна

Площа героїв Майдану

Площа героїв Майдану в Кіровограді

WP_20150403_17_07_59_Pro

WP_20150403_17_08_04_Pro

Площа Героїв Майдану (Кіровоград)

Вгадайте, хто тут раніше стояв)

Крім того, доволі симпатично виглядає ця церква:

Благовіщенський храм Кіровоград

Благовіщенський храм

Ангел-хранитель Кіровограда

Ангел-хранитель Кіровограда

Після цього Саша мене повів болотами і підворотнями за місто до водосховища річки Інгул. Там реально дуже красиво. Хороше місце для того, щоб заспокоїтись або побути на самоті.

Інгул

Далі наш шлях пролягав вулицями вечірнього Кіровограда, де я побачив декілька непізнаних раніше будівель, пам’ятник пантері, Єврейську синагогу та недобудований хмарочос, який, проте, виглядав доволі ефектно.

Кіровоградський краєзнавчий музей

Кіровоградський краєзнавчий музей

Памятник пантері

Памятник пантері

Єврейська синагога (Кіровоград)

Єврейська синагога

Дім Мейтуса (Кіровоград)

Дім Мейтуса (відомий кіровоградський лікар)

Преображенський собор (Кіровоград)

Преображенський собор

WP_20150403_20_06_23_Pro

Після цього ми пішли до Саші додому, де мене так відгодували, що я вже нікуди не захотів йти, хоча ми ще мали відвідати його друга, в якого був інтернет). Розуміючи, що завтра мене теж чекає довга дорога, я через деякий час поринув в глибокий, спокійний та умиротворений сон).

Ще декілька фото Кіровограду:

WP_20150403_16_28_58_Pro

Кіровоградські песики)

WP_20150403_17_00_15_Pro

Кіровоград

Стіна зруйнованого дому

Покровська церква (Кіровоград)

Покровська церква

 

Автостопом в Кіровоград

Кіровоградський педагогічний університет

Кіровоградський педагогічний університет (головний корпус)

____________________________

Потрачено за день:

8 – маршрутки в Кременчуці

8 – маршрутки в Кіровограді

15 – хавчик в супермаркеті Кіровограда (куплений в дорогу)

Всього: 31 грн.

Всього потрачено за поїздку:

365,50 + 31 = 396,50 грн.

 

Categories: Подорожі

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів