День другий: Чернігів

Прокинувся я близько 8-ї. Випивши чаю, о 9-й ми вийшли з дому і поїхали на метро на станцію Лісова. Саме звідти починалась траса на Чернігів. Трохи подумавши своїми звивинами, ми вирішили заодно проїхатись і до Броварів, щоб вже точно почати нормально стопити. Дорога туди відносно дешева – 8 грн.

Подорож

Зі автостопом нам і далі дуже везло. Ловили машину близько 15 хвилин. Зупинили чувака з Миколаєва, котрий ні слухом, ні духом не чув про автостоп. Це його незнання призвело до розпитування про те, чи в нас ніхто ніколи не вимагав гроші за проїзд. Ми йому чемно пояснили, що переважно в таких випадках люди про це кажуть заздалегідь. Загалом, він їхав в Москву на заробітки і дооовго не міг зрозуміти сенсу і деталей автостопу.

Ми вийшли біля повороту траси на Москву і знову почали ловити машину. Погода, м’яко кажучи, теж була нельотна.

Через хв. 15 нам зупинився водій-дальнобійник з Закарпаття, який їхав десь ген аж до Байкалу. Людина надзвичайно добра, і я навіть пожалів, що не можу скласти йому компанію трохи довше. Тим не менш, десь через годину він нас вже висадив на окраїні Чернігова.

Чернігівський вал

Оскільки наші філейні і не тільки частини почали швидко замерзати, ми намагались швидко добратись до центра Чернігова, де нас мали зустріти. Перше, що здивувало в місті – це низькі ціни на проїзд (2,50) і відсутність великої кількості народу в маршрутках. Там навіть можна сидіти). Вийшовши в самому центрі (зупинка «Центральний ринок», якщо я не помиляюсь), ми пішли в Вареничну відігріватись і заодно підкріпитись. Ціни там майже «локалівські» (страви коштують біля 20 грн., мої деруни мені обійшлись в 19), але зате з вами вітаються всі працівники ресторану, якщо його можна так назвати). Загалом, заклад я б оцінив як такий собі, однак атмосфера там хороша).

Пообідавши, ми знову зустрілись з нашими новими знайомими, які вже встигли до нас заскочити в вареничну, і пішли в стару частину міста, котра називається «Валом». Це дійсно красиве місце з кучею пам’яток, які я зараз всі не згадаю. По дорозі зустріли українське графіті і пусті п’єдестали, де колись стояли пам’ятники совітським діячам.

Сам Вал вразив безліччю церков, по кількості яких, як виявилось, Чернігів впевнено лідирує на Лівобережній Україні. Саме місто дуже старе. Найстарша церква тут побудована в 11 столітті. Тобто, їй більше років, ніж Львову! До речі, існують версії, що Чернігів був заснований раніше і за Київ! Однак на науковому рівні це поки що не доведено.

Фото чернігівських пам’яток я, сподіваюсь, зможу викласти пізніше.

Тролейбус, хаскі та бабуся

Трохи стомившись і дещо підмерзши, ми вирішили їхати додому до наших нових знайомих. До речі, про них: ці люди організовують переважну більшість крутих і екстремальних заходів в Чернігові. В тому числі, стрибки з моста і роуп-джампінг, який тут коштує наразі 100 грн. Фестивалі, гонки, фаєр-шоу… Тобто, все, що тільки може прийти в молоду вар’ятську голову. Тому якщо у вас виникне якась божевільна ідея організувати щось незвичайне, або ви відвідуватимете Чернігів і захочете взяти участь в чомусь божевільному – сміливо звертайтесь до них. Контакти я надам)

Мої чернігівські друзі

Їхали ми тролейбусом, в порівнянні з яким навіть найстаріші львівські трамваї виглядають доволі симпатично. Особливого колориту добавляло розбите на підлозі яйце. Загалом, Чернігів виглядав дещо депресивним містом. Це мені підтвердив Саша, а довів своїм прикладом якийсь придурок, що розважався розкидуванням пляшок по своєму подвір’ю. Благо, від наших нових друзів так і перло позитивом, тому хвилюватись не доводилось)

Зате ціни в Чернігові, особливо на фоні їх подорожання у Львові, просто ангельські. Правда, з наступного дня вони мали дещо збільшитись. В неділю ж тролейбус коштував 1,5, а вартість продуктів в супермаркеті залишилась приблизно на тому ж рівні, які були у Львові в грудні-січні.
По приїзді до Саші та Юлі нас чекали двоє хаскі та одне дуже миле створіння, з котрим я сильно здружився. Називається воно чупакаброю). З такими зв’язками я вже можу бути спокійним за свою безпеку).

Після декілька кратного облизування собаками і 2-хкратного відгодовування (не просіть булочок в чернігівських бабусь! По-перше, вам буде складно від них відірватись, а по-друге – потім ви просто не встанете з-за столу, поки не поїсте) я ледве вирушив з компанією на вечірню прогулянку Черніговом.

Вечірній Чернігів

Чернігів в недільний вечір виявився доволі тихим та умиротвореним містом. Хоча, своєю сніговою битвою за паркову алею ми трохи порушили його спокій). Потім була прогулянка біля Десни, помальований п’єдестал Леніна та цікаві розмови в барі неподалік від наших друзів).

Повернулись ми додому близько 1-ї ночі і після деякої перерви повкладались спати.

_________________________________

Витрати:

58 грн. – закупки в супермаркеті (продукти)

30 грн. – деруни і чай

7,50 – проїзд на маршрутках

14 – пиво

Всього: 109,50

Всього витрачено за поїздку: 109,50+28 = 137,50 грн.

 

Categories: Подорожі

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів