День четвертий: Арт-центр Пінчука

Будильник продзвенів о 08-й. Я відкриваю очі й дивлюсь у вікно – дощ. Їхати нікуди не хочу. Я закриваю очі й сплю далі.

10-та година: знову пролупив очі – дощ. Ай, ну його нафіг. Поїду у Львів. Закриваю очі, сплю далі.

12-та година: прокидаюсь свіжим і бадьорим сил. Дивлюсь у вікно: о, ти ба, сонце). Правда, їхати вже кудись було запізно.

Справа в тому, що далі по наміченому маршруту в мене мали бути Суми. Згідно моєї карти для того щоб стати на сумську трасу потрібно було знову виїжджати в Бровари, потім ще невідь-куди пертись, а робити це в дощ мені було влом.

В цілому, вирішив я ще день побути в Києві і присвятити цей день відпочинку. Я щось до години третьої ще просидів в своїй кімнаті, потім мене Сігі покликала на обід, після якого я знову пішов до себе. Скажу вам чесно, відпочинок в дорозі – це святе. Після цього всього в мене знову з’явився ентузіазм кудись їхати й потрібно було лише вияснити запитання куди: в Суми чи скоротити маршрут і поїхати в Полтаву.
Як це не банально, але сидів я вдома до години сьомої і лише після того нарешті кудись вибрався.

Арт-центр Пінчука

Зайшовши попередньо в «Пузату Хату», далі я пішов в місце, яке хотів в Києві відвідати найбільше. Як ви вже догадались, кажу я про Арт-центр Пінчука. Це заклад, де виставляються безліч відомих світових митців і вхід в який є безкоштовним. Правда, я хвилювався, що він вже давно закритий, ба, ні: цей центр працює до 21:00. Заходити сюди можна невеликими компаніями, але гуляти тут, звісно, дозволяється багатьом людям. Після того, як на вході перевірили хлопців, нарешті дійшла й моя черга. Мене попросили зняти всі металічні предмети і показати що було в кульку. Потім, після перевірки метало детектором, охоронець сказав мені не фотографувати в арт-центрі і не їсти пряники (саме вони знаходились в кульку). Інший в той же час додав, щоб я також не фотографував як я їм пряники).

Успішно пройшовши перевірку, я нарешті зміг подивитись, що ж такого в тому Арт-центрі.

В першому залі була виставка скелетів якихось тварин. Що це були за тварини, я зрозуміти не зміг, оскільки вони були не підписані. Далі, якщо я не помиляюсь, була кімната гомосятіни, в якій були картинки фігур, що займались сексом в різних позах. Чоловічих фігур, як ви догадались. Загалом, в Арт-центрі близько чотирьох поверхів, тому всього, що там було, я згадати не зможу. Запам’яталась кімната з бульбашками, які самі пускались хитромудрим механічним приладом. Була зала з золотими кутніми зубами, в якій до них підходити ближче ніж на метр не можна було. Також пам’ятаю кімнату з лабіринтом; кімнату з чотирма екранами, де потрібно було прослідкувати історію, що там транслювалась; ну і купу картин, приміщень з англо- чи французськомовними відео і т. д. В цілому, доволі цікаво. Я не пошкодував, що витратив на це час.

Голограма в Арт-центрі

Голограма в Арт-центрі

Золоті зуби)

Золоті зуби)

Футбол

Трохи прогулявшись Києвом, я пішов додому, куди через деякий час повернулися Зігі & Сігі. В той час грались товариські матчі. Зокрема, Австрія – Боснія та Україна – Латвія у Львові. Ми дивились обидва поєдинки, оскільки один він вивів на проектор, а трансляцію іншого включив на ноутбуці. І наша, і його збірна зіграли по 1:1.

Добре відпочивши за день, я остаточно вирішив їхати далі і нарешті вибрав напрям – Полтава. На жаль, моїм друзям в Сумах було проблематично зі мною зустрітись, а в Полтаву їхати було легше.

Зі світлою думкою про завтрашню подорож я і вклався спати.

__________

Кількість потрачених грошей за чотири дні: 226,50 грн.
Сьогодні, зокрема, я витратив 33 грн.: 17 на пряники, 12 на зупу в Пузатій хаті та 4 на покупку жетона на метро.

Categories: Подорожі

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів