Автостопом по Україні: Вінниця та Немирів

Прокинувшись зранку, я доволі довго тягнув з виходом в місто. Зате встиг написати і опублікувати про свою поїздку в Хотин. Потім ще й Вадим мене спокусив полуницею зі сметаною). В результаті у Вінницю вже з рюкзаком я вийшов близько 14-ї години і рушив в сторону парку Горького, в якому ще не встиг побувати напередодні. Скажу чесно: парк надзвичайно доглянутий, як і все місто, зрештою. Львів складно назвати брудним, однак в цьому плані нам у Вінниці ще варто повчитись.

По парку я лише пройшовся, однак не гуляв. Після цього заскочив в «Mapa Maria» – заклад на виході з парку. Там за млинці я заплатив 15 грн., і вони виявились надзвичайно смачними. Ще й офіціанти порадували своєю гостинністю та добродушністю).

Парк Горького

Вихід з парку Горького в сторону центру Вінниці

Парк Горького

Лебеді у парку Горького

IMG_0972

IMG_0973

Тут організовують театр під відкритим небом

Далі я вирушив в сторону Водонапірної башти, оскільки перед тим уважно вивчив в інтернеті різні цікаві вінницькі місця і хотів їх відвідати. Виявилось, що водонапірну башту я бачив ще в попередній день, тому повз неї я лише пройшовся і відправився до «Головпочтамту» – виконувати свої обіцянки). Далі була прогулянка по деяким вінницьким вуличкам, в яких я побачив не дуже багато цікавого, хоча загального враження від міста це абсолютно не зіпсувало.

ВІнницька набережна

ВІнницька набережна

IMG_0976

Цікаві будинки в Вінниці

IMG_0975

Автостоп до Немирова

До вокзалу я пішов пішки, незважаючи на жару, рюкзак на плечах та відносно велику відстань. В принципі, не стомився. Сів майже на ту ж маршрутку (3а, а не 3б), яка мене довезла в центр Вінниці в попередній день, проте заїхав занадто далеко. На щастя, водій не брав з мене грошей і, повертаючись назад, все-таки допоміг мені вийти де потрібно (біля об’їзної). Щоправда, година це вже була відносно пізня – майже 18:30.

Як виявилось, доїхав я не зовсім до потрібного мені виїзду з міста, проте на об’їзній це настільки великого значення не має. Мене підібрала молода пара з Вороновиць і за веселими розмовами довезла до свого села. Чекав я на них недовго: до 10 хв.

Потім мені зупинився на вигляд суворий, але по натурі веселий і добрий чоловік з Ладижина, з яким ми в супроводі смішних розповідей й доїхали до Немирова (чекати мені довелось лише до 15 хв). Скажу, забігаючи наперед, що зупиняють людям, які схожі на типових мандрівників набагато частіше, ніж одягнутим в звичайний одяг особам.

Немирів

В Немирові я жив три дні, під час яких:

• передивився кілька хороших фільмів («Умница Уилл Хантинг» та «Еквілібріум»);
• побігав в футбол (моя команда перемогла 7:5 і 2:1);
• з’їздив на виїзну гру з третьою немирівською командою;
• подивився на гру першої команди;
• пограв в настільний теніс;
• подивився фінал Ліги Чемпіонів;
• потролив Артура;
• був затролений Артуром;
• ну і просто фантастично провів час зі своїми немирівськими друзями.

Ах, так, навіть забув… Я там ще й виконав свою роботу на той тиждень, завдяки чому зміг зі спокійною душею вирушити в подальшу подорож).

Загалом, я був надзвичайно радий, що в черговий раз заїхав в Немирів і зустрівся з близькими по духу людьми).

Немирів

Я з друзями на футболі. Артур в ролі бокового судді)

95QGWI4Er-s

Мене призначили відповідальним за мячі)

Витрати:

Вінниця:

  • проїзд в трамваї – 2 грн.
  • млинці – 15 грн.
  • листівка – 5 грн.
  • проїзд в маршрутці – 3 грн.

Немирів:

  • пиво – 22,50 грн.
  • молоко і куркума – 14 грн.

Всього за день: 61,50 грн.

Всього: 228 + 61,50 = 289,50 грн.

Кілометраж:

  • 38 км автостопом.

Всього: 42 + 394 = 436 км.

Categories: Подорожі

Залишити відповідь




Перейти до панелі інструментів